Jungle Jack

Є ігри, які просто загубилися. Не тому, що були поганими, а тому, що ніхто за межами Скандинавії не знав про їхнє існування. Jungle Jack 1995 року — саме такий випадок.

Це 2D-платформер від Sweatbox Animation, дія якого — як підказує назва — відбувається в джунглях. Ви граєте за персонажа на ім'я Jungle Jack, і вже вступна анімація натякає, що творці мали амбіції зробити щось з атмосферою та візуальним стилем. Камера ковзає над кронами дерев, сонце сходить над тропічним лісом. Для середнячка на DOS у 1995 році — солідне перше враження.

З погляду геймплею це стандартне жанрове ремесло — стрибки через перешкоди, ухиляння від ворогів, збирання предметів. Нічого, що перевернуло б тодішній світ платформерів догори дриґом. Керування просте, що для DOS-екшенів завжди було трохи лотереєю — все залежало від того, чи розуміли розробники, що відгук стрибка має бути передбачуваним. Тут це вдалося цілком пристойно, хоча Jack не має точності Turrican чи Jazz Jackrabbit. Відчувається, що гру робили зі щирим ентузіазмом, але з бюджетом суто скандинавським — тобто обмеженим.

Чому її пам'ятають — насправді загадка, бо більшість світу її не пам'ятає взагалі. На міжнародних форумах ретрогеймінгу вона час від часу спливає як курйоз — гра, яка так і не вийшла за межі домашнього ринку. Візуальний стиль має колір, анімації персонажів працюють, але ігрового контенту мало, і перепроходити його не хочеться. У 1995 році на ринку було вдосталь платформерів зі значно змістовнішим наповненням. Jungle Jack просто не мав тієї однієї речі — чи то левел-дизайну, чи сюжету, чи механіки — яка зробила б із нього щось більше за локальний тайтл.

Сьогодні ви, мабуть, запустите її, якщо систематично проходите забутий каталог DOS або хочете побачити, як виглядали платформери на периферії європейського виробництва дев'яностих. Жодної фрустрації від нестерпної складності, жодних серйозних технічних перепон. Три чверті години легкої ностальгії, після якої краще розумієш, чому деякі ігри залишилися там, де вони є.