WipEout

Футуристичні гонки від третьої особи — це був хіт дев'яностих. WipEout беріть це буквально: маленькі літаючі кораблі без коліс, які економлять енергію та щити як справжні гонщики, використовуючи грубу силу. Гра вийшла в 1995 році як клон знаменитого титулу Psygnosis, але переведення на MS-DOS виявилося більше як менший родич, ніж новий класик.

Ти гоніш маленький кораблик вниз по абстрактних трасах у якомусь теперішньому чи майбутньому світі. Головне: ти обираєш одну з чотирьох різних трас, залишаєшся в центрі на поворотах і збираєш вулхи вздовж дороги. Вид від третьої особи на транспортний засіб робить просторову орієнтацію загадкою — ти ніколи не впевнений, чи протиснешся крізь отвір без штрафу. Фізика жорстока, зіткнення відкидають тебе далеко, перезапуски безжальні. Керування як у грах того часу: прямолінійне, але брутальне.

По-своєму, це тримає тебе в напрузі. Ти хочеш освоїти трасу без аварій, без подряпання бамперів об стіни. Крім того, графіка вже боротьби з можливостями комп'ютера — полігони грубо плоскі, текстури виглядають як брудні плями, частота кадрів зависає, коли щось відбувається на трасі. Музика грає на фоні, але це не те, що застрягне з тобою на тижні.

Сьогодні WipEout — це переважно артефакт. Psygnosis відполірував свою роботу, в той час як цей експеримент ніколи не мав жодного шансу. Усі футуристичні гонки того часу зливаються в пам'яті — деякі були краще, деякі гірше. Цей забувається найшвидше.

Грати в нього в браузері сьогодні — це як відвідати музей поганих ідей. Це не погана гра, просто без душі. Якщо ти очікуєш чось на кшталт F-Zero, то це не воно — це був відтінок елегантності. Це чорна робота без гумору. Якщо ти в настрої літати між стінами безцільно, є гірші вибори, але є й речі, на які історія дивиться більш прихильно.