Reader Rabbit

The Learning Company. Уже сама ця назва каже вам усе про те, куди це прямує, і все ж ось я, пишу про Reader Rabbit там само, де висвітлюю Blood і Doom. Що ж, справедливо. Деякі речі заслуговують на прямий погляд незалежно від цільової аудиторії.

Reader Rabbit — це освітня гра 1989 року для MS-DOS, орієнтована на дітей приблизно від чотирьох до семи років. Мета проста: допомогти мультяшному кролику пройти вправи, побудовані навколо розпізнавання літер, складання слів та базового правопису. Тут немає сюжету як такого, немає світу для дослідження. Це серія структурованих міні-ігор, прикрашених достатньою кількістю кольору й анімації, щоб утримати увагу дитини довше ніж на тридцять секунд, що в 1989 році на ПК було неабияким досягненням.

Ігровий процес — якщо його так можна назвати — складається з таких активностей, як сортування слів, зіставлення літер і завершення простих орфографічних шаблонів. Кролик слугує радше провідником і бадьорим талісманом, ніж персонажем, яким ви насправді керуєте. Керування зводиться до базового вводу з клавіатури, а це означало, що безліч шестирічок тицяли по клавішах методом пошуку під наглядом батька чи старшого брата або сестри. Складність зростає маленькими кроками, що було справді продуманим дизайном для тієї епохи. Ніщо не карає дитину. Усе винагороджує рух уперед. Це механіка скіннерівської скриньки зі спиляними серійними номерами й приліпленими натомість кролячими вухами.

Чим Reader Rabbit насправді був для багатьох дітей на початку дев'яностих — це першою програмою, якою вони будь-коли користувалися. Не грою. Програмою. Різниця є, і на той час батьки її розуміли. Ви не купували це в ігровій крамниці; ви купували це в магазині електроніки з полиці, підписаної «Освітнє» шрифтом, що волав про відповідальну покупку. Чи навчала вона дітей читати швидше, ніж це зробила б книжка, — питання, на яке я не маю кваліфікації відповісти. Що вона робила — то це робила комп'ютер доступним для п'ятирічної дитини, а в 1989 році це важило більше, ніж люди пам'ятають. ПК усе ще був холодною, лячною машиною. Reader Rabbit робив її дружньою. Це вже немало.

Сьогодні гра є цікавинкою. Якщо у вас є дитина, достатньо мала, щоб справді отримати користь від вправ на зіставлення літер, то є кращі інструменти — безкоштовні, браузерні, більш відшліфовані. Якщо вам за сорок і ви хочете згадати, як воно було сидіти за бежевою клавіатурою й уперше почуватися розумним, ця гра нормально запускається в браузерному емуляторі й вичерпується повністю приблизно за десять хвилин. Тут є особливий різновид ностальгії, що належить не всім. Але для тих людей, кому вона все ж належить, вона влучає рівно так, як очікується — маленька, щира й дивовижно неушкоджена по тридцяти п'яти роках.