Fantasy Empires

Рік 1993, за вікном стукотить дощ, у дисководі торохтить дискета, а на моніторі повільно промальовується мапа з замками й лісами. Fantasy Empires з'явилася зовсім непомітно — без гучних фанфар, без коробки, що кричить із полиці. І все ж ця гра від Silicon Knights зуміла зжерти більше годин, ніж було корисно для здоров'я.

Сеттінг — класичне доменне фентезі: світ Mystara, тоді добре знайомий гравцям Dungeons & Dragons. Ти один із кількох правителів, що змагаються за панування над мапою, поділеною на провінції. Dungeon Lord кидає рукавичку, і ти її піднімаєш — бо що ще було робити в 1993 році. На цьому сюжет фактично закінчується, але від такого типу ігор ти й не чекав більшого.

Ядро — покрокова стратегія на стратегічній мапі: будуєш споруди, наймаєш підрозділи, займаєш провінції. Самого цього не вистачило б, щоб її запам'ятати. Що вирізняло Fantasy Empires — пряме RTS-керування в битвах: коли зіштовхуються дві армії, перемикаєшся в тактичний вид і командуєш солдатами в реальному часі. Під рукою лицарі, лучники, магічні підрозділи й різні типи чудовиськ, кожен зі своїми властивостями. Утім, усе це можна пропустити й дозволити битві розігратися автоматично — прагматичне рішення для тих, хто хотів стратегії без мікроменеджменту.

Покроковий шар працює гладко, тактичні битви хаотичніші, ніж очікуєш, а AI — не шедевр. Це конкретні слабкості. З іншого боку, поєднання двох режимів разом було в 1993 році доволі незвичним — мало які ігри тоді так природно змішували стратегічне планування і пряму дію на полі бою. Графічно це був пристойний середняк епохи, музика на Sound Blaster мала правильну середньовічну вагу, хоч після десятого повтору починала втрачати шарм.

Сьогодні Fantasy Empires виглядає як захопливий історичний артефакт — гра, що знала, що хоче спробувати, але не мала достатньо простору чи бюджету, аби відшліфувати краї. Вона надійно викликає ностальгію, а разом із нею і фрустрацію від тактичних битв. Хто любить покрокові стратегії з ери до Heroes of Might and Magic і не проти інтерфейсу, який припускає, що ти прочитаєш мануал, знайде тут приємний ретро-вечір. Решта може просто подивитися, як усе це виглядало тоді, до справжнього злету жанру.