«Вибачте, але вам потрібно обчислити кут та силу самостійно» — ось по суті весь інтерфейс Artillery. Жодних підказок, жодних лінійок прицілу. Тільки два танки, один на краю екрана, другий на іншому, і твоя здатність вгадати, куди стріляти.

Artillery — це дуельна артилерійська гра, котру в липні 1982-го написали програмісти із портландського клубу користувачів IBM PC. Не комерційна студія, не видавництво — просто фанати, які мали доступ до одного з перших персональних комп'ютерів і вирішили зробити щось для себе та своїх колег. Результат: один із перших тактичних шутерів на ПК, за кілька років до того, як Fire Fight або Scorched Earth стали словом клана.
Механіка проста до болю. Ти і твій суперник (або комп'ютер, якщо така опція є) по черзі вводите числові значення кута та потужності пострілу. Ландшафт випадковий, вітер впливає на траєкторію, гравітація робить своє. Один влучний постріл — і ты випалюєш знову. Три промахи — програш. Ніякої графіки траєкторії, ніякої анімації — просто текст на чорному екрані та моментальна переоцінка. Це дико нудно, якщо ти очікуєш хоча б мінімальної візуалізації, але тоді ти не розумієш, про що йде мова в 1982-му на ПК.
Artillery важко назвати забавою у сучасному сенсі. Це радше математичне змаганння, симуляція, що вимагає логіки та везення. Але саме в цьому нелегкому вони виявляються чарівні для тих, хто розуміє. Гра народилась із спільноти людей, що грали на машинах без монітора, без звуку, з портативними дискетами. Вона живе в одному архіві, передається від учасника до учасника клубу, як таємна рецепта чаю. Вона не претендує на популярність — вона существує для своїх.
Сьогодні Artillery виглядає як артефакт, а не гра. Але якщо ти розумієш, звідки вона взялась, якщо тебе цікавить, як геймери прикрашали домашній ПК ще до того, як такий термін вигадали, вона варта години твого часу в браузері. Це не забава — це сувенір з епохи, коли коммютер був грізним апаратом вартістю авто, а програмісти писали для задоволення, а не для грошей.