Sid & Als Incredible Toons

Я пам'ятаю той момент, коли я вперше запустив The Incredible Machine і раптом стало зрозуміло, що це була не просто якась головоломка. Це був час, коли я вірив, що чим більше речей вибухає або котиться, тим краще. Dynamix з великою радістю задовольняла це бажання протягом багатьох років.

Sid & Al's Incredible Toons з 1993 року — прямий родич серії The Incredible Machine — ти будуєш машину Рубе Голдберга з доступних компонентів, а твоя задача — доставити кульку до цілі, нагодувати кота або виконати якусь іншу абсурдну умову. Але цього разу Dynamix пішла в зовсім іншому напрямку: естетика чисто малювана, анімована, іноді просто кошмарна. Ти дивишся на світ, який виглядає так, ніби його намалювала дитина з необмеженим бюджетом на картриджі з чорнилом.

Ігрова механіка працює так само, як у попередніх частинах: у тебе є обмежена кількість об'єктів, поле для будівництва та фізичний двигун, який у дев'яностих здавався малим чудом. Шестерні, батути, повітряні кульки, вентилятори — все це реагує одне на одного з твердою логікою. Анімовані маленькі персонажі додають шару хаосу: маленький хлопець на бігу просто не зупиниться, доки не отримає їжу, і тобі потрібно вбудувати цю його слабкість у своє рішення. Саме ці живі елементи змушували гру відрізнятися від чистої механічної абстракції її попередниць.

Візуальний стиль — це те, що дає Toons свою власну ідентичність. Вся гра відчувається як інтерактивна субота вранці перед телевізором — що в 1993 році не була порожною метафорою, а точним емоційним уцільненням для якраз потрібної вікової групи. Вона постарілася прилично: фізика — не точна наука, і іноді поведінка об'єктів виглядає як дика гіпотеза, але це ніколи не був недолік у подібних головоломках, скоріше частина магії. Те, що дратує нинішніх днів — це повна відсутність підказок або поступових навчань — або логіка тобі одразу клацає, або ти дивишся в екран у очікуванні просвітління.

Сьогодні Toons працює найкраще для тих, хто має сентиментальне ставлення до серії Incredible Machine і хочеться відновити в пам'яті, як все це починалося з милоти. Але я б охоче рекомендував його будь-кому, хто любить фізичні головоломки й не проти того, що рішення іноді потребують більше інтуїції, ніж логіки. У браузері це працює без проблем через DOSBox емулятори, так що тебе пощадили легендарну процедуру з файлами конфігурації, на яку я витратив більше днів, ніж на саму гру.