Viz - The Game

Уявіть собі, як виглядав би хокей, якби його грали на шахівниці з фігурами розміром з немовля. Viz ніколи не був симулятором у класичному розумінні — це пошагова стратегічна гра, яку хтось назвав спортивною назвою й випустив у світ на початку дев'яностих.

На простій арені дві команди абстрактних фігур протистоять одна одній. Ваша мета проста: довести кульку на сторону суперника або тримати її довше, ніж вони. На перший погляд це виглядає хаотично, але правила суворо логічні. Кожна фігура рухається за фіксованими правилами руху, займає свій шматок дошки й поводиться як шахова фігура зі своєю геометрією. Це не хокейний симулятор — це абстрактна гра на тему хокею, де принцип і геометрія стикаються.

Гра відбувається повільно й стратегічно. Ви думаєте наперед, розглядаєте позиції, чекаєте, поки суперник (або комп'ютер) зробить помилку в позиціюванні. Тут немає втечі — графіка мінімалістична, звук мінімальний, керування мишею млаве. Темп гри нагадує настільну гру на комп'ютері, а не спортивний матч. Після двадцяти хвилин ви вже відчуваєте втому від клацання й очікування.

Саме цей своєрідний експериментальний підхід робить гру цікавою для допитливого гравця, який хоче побачити, як експериментували на початку дев'яностих. Це не була успішна гра, не була хітом, майже ніхто про неї не говорив. Це була тиха спроба когось, хто вважав, що шахи й хокей мають бути разом. Велика ймовірність, що мало хто взагалі помітив цю гру.

Нині ви б грали в неї більше з цікавості. Якщо вас цікавить, як далеко хтось зайшов у «спортивному дизайні» без графіки й динаміки, Viz — це архівний кусок, варта перегляду. Це не гра для розваги — це гра для тестування того, що ви могли б зробити з дизайном, коли було мало ресурсів і багато часу.