Alien Odyssey

Alien Odyssey заведе тебе за руку і поведе в історію, яка накопичувалася сотнями протягом усіх дев'яностих — втеча з космічного корабля, повного інопланетян. Гра ніколи не представляла себе публіці з великим жестом, залишаючись серед тих безіменних DOS цікавинок, які поховані в шкільних комп'ютерах і пилюватих магазинах ігор. Вона там була, її забули, а тепер ми викопуємо її з архіву. Це своєрідний гібридний афер — пригода з екшн-послідовностями та головоломками, яка не в першу чергу про боротьбу. Персонаж тікає коридорами корабля, шукаючи шлях до капсул рятування або все, що вимагає гра, уникаючи або зустрічаючись з інопланетянами. Це не чистої гра в дії, а щось між логікою point-and-click і аркадним виживанням. Атмосфера прилична — темні кімнати, звуки, яких ти не можеш цілком розібрати, страх перед чимось з кігтями, яке чекає за кутом. Однак сам ігровий процес досить прагматичний. Ти швидко вивчаєш управління, тому що просто немає багато варіантів — рух, взаємодія, можливо, трохи стрільби. Анімації виглядають як скелети, а не рух персонажа, діалоги подаються текстом, а темп досить повільний. Це не гра, яка виснажить тебе адреналіном. Скоріше, це гра, яка повільно плутається вперед. Деякі цільові і перешкод рішення досить прозорі, інші просто дратуватимуть тебе своєю жахливою геометрією та млявим виявленням колізій. Alien Odyssey — це саме те, чого очікували від бюджетних виробництв дев'яностих — солідна спроба без великих амбіцій. Це не був мега-хіт, і не був цікавим прориву. Це була просто те, як робилися ігри тоді — спробувати тему, покладатися на вже знайомі механіки й надіятися, що це якось продасться. Сьогодні це служить історичним свідченням про епоху, коли комп'ютери були досить повільними, а творці мали розбиратися самі. Якщо ти хочеш пережити ретро sci-fi екшн без великих моментів паніки, Alien Odyssey впишеться в твій день. Це ні погано, ні чудово — це тихий свідок часу, коли творці ігор крутилися колами більше від нудьги і цікавості до того, що взагалі було можливо. Грає в твоєму браузері без проблем, що означає, що ти можеш дивитися на це як на музейний експонат. Не більше, не менше.