Whiplash

Хочеш гонкувати без асфальту, без правил і без піт-стопів? Whiplash з 1995 року тобі це дасть, але ціною кількох справді пам'ятних моментів. Це сирий off-road гоночний досвід на PC, де гострота відчуттів — не про гладкий поворот, а про чистий кросс-кантрі драйв крізь жорстокий терен.

Що в грі? Ти сідаєш в різні транспортні засоби й мчиш крізь траси, які виглядають як ландшафти, розораний перегоном на велосипедах у бурю. Тут немає реалістичної фізики — це більше схоже на боротьбу з грубою силою, що переповертається в поворотах, стрибає через купи каміння й рве підвіску об камені. Гра обіцяє битви проти суперників, але зазвичай твоя машина підкоряється законам мультяшної фізики набагато краще, ніж твої конкуренти — фінішу.

Як це грається? Керування просте: газ, гальма, поворот. Графіка піксельована, стереотипно DOS- era, з видом зверху, тож видиш неплохо далеко, але нічого не рятує бліду обстановку. Фізика машини майже навмисна: важливіше як близько ти можеш підійти до перекидання й ще рухатися, ніж чи тобі подобатиметься пейзаж. AI опонентів — нічого особливого, вони їдять своїми лініями, а якщо ти їм не в лоб не врізаєшся, вони про тебе й не думають.

У дев'яності на off-road перегонах було кілька графічних бітів і багато уяви. Whiplash нічого особливого не робить, щоб залишитися в пам'яті. Йому не вистачає чарівності Stunts і драматизму справжнього rally сима. Це більше досвід, що випаровується з твого мозку через кілька годин після того, як ти вийшов.

Сьогодні ти б грав у Whiplash, якби цікавився, як виглядали off-road ігри на комп'ютерах середини дев'яносто. Якщо ти не фанат історичних дивинок або піксельної ностальгії, то нічого тебе сюди не тягне. Але якщо ти той тип, що дивився через плече товариша на його 486, то знати, що гра існує — це щось варте.