Pipes

Труби зі стиками, помилка за помилкою, а тим часом ніхто не знає, навіщо в це взагалі грати. Pipes — гра, яка в графічному режимі DOS виглядала технічно й інтелектуально вражаюче — і частково їй це вдалося.

Це проста логічна головоломка: на ігровому полі з'являються сегменти труб, які треба обертати й розставляти так, щоб уся система працювала без зупинки. По суті Tetris без блоків, що падають, без цейтноту й без стресу. Основна ідея старіша за динозаврів, але в 1983 році на PC це виглядало як щось, чим можна вбити час біля монітора — все одно більше не було в що грати.

Геймплей насправді нудний. Клацаєш на труби, обертаєш їх, чекаєш, з'єднаються чи ні. Жодного тиску часу, жодної нагальності — лише ти, гра і хвилина спокою, яка була б приємною, якби не відчуття, що нічого не робиш. За десять хвилин точно знаєш, що чекає тебе в наступні двадцять. Керування працює, графіка читається, але це, мабуть, і все. Складність навіть не має жодної динаміки — вона або тривіальна, або раптом натрапляєш на дивний рівень, якого просто вже не розумієш.

Pipes увійшла в історію радше самим фактом існування, ніж справжньою значущістю. У дев'яностих Pipe Dream, а згодом Pipe Mania були значно веселішими — мали час, тиск, справжній геймплей. Цей первісний Pipes — радше випробувальний стенд, ескіз, ніж завершений продукт.

Сьогодні пограти в неї в браузері можна хіба з чистої цікавості — побачити, де народилася манія обертання труб. Це не погана гра, але й не хороша. Це саме те, чого чекаєш від пізнього дитинства комп'ютерної ери: функціональна, скромна й без гумору. Якщо є настрій крутити труби без зусиль — вона тут для тебе. Решта захоче чогось змістовнішого.